Знову на місто ніч впаде, Знову до тебе сон не йде, Привід є не змикати вій – Ти знаєш, що зазвичай я твій.
Ти надто далека, ти вкрай близька, Ти мила, жорстока, ти будь-яка. І вранці ми все почнем з нуля, Бо лише одна на двох земля.
Люба, ми нікчеми, ми нічого ще не встигли, люба, Єдине ми вмієм робить заклопотанний вигляд, люба. Вдаємо, ніби... о! – зосередженно займаємось розмноженням, Насправді то просте демографічне шахрайство (вибач Боже нам).
Люба, розмножуватись з тобою повільно – Це задовольняє, і досить-таки стабільно, Та, слухай, люба, є багато форм задоволення – від помсти до цукерок, Слухай, люба, безліч є шляхів щодо розмноження, кращий з них – Xerox.
La nuit personne ne peut t'aider Tu as ferme tes yeux vides Ta nuit, le temps que tu vacilles Fe suis toujours a toi, ma vie
Tu es mon paix et mon tracas Ma voix et mon je-ne-sais-quoi Nous deux sommes nes pour faire l'eclat Comme ca, l'amour et-oh-la-la!
Люба, ми з тобою напівсидячи існуєм, люба, Один одного або їмо, або цілуєм, люба, Коли все спокійно – нудно, нам бракує вкрай ускладнених умов, Напівсидячи існуєм, напівлежачи працюєм, напівстоячи спимо.
Люба, ми невдахи, саме тому ми разом, люба, Бо це – такий недолік у комплекті хромосом, люба, Нами, я гадаю, і надалі володітиме приреченність оця, Нам з тобою, люба, світить повна hallelujah, hallelujah до кінця.
Знову на місто ніч впаде, Tu as ferme tes yeux vides Привід є не змикати вій – Fe suis toujours e toi, ma vie
Ти надто далека, ти вкрай близька, Tu es mon paix et mon tracas І вранці ми все почнем з нуля, Comme ca, l'amour et-oh-la-la!
Люба, ми нероби, й це не лінощі, а стиль, люба, Навіть на плювання в стелю нам шкода зусилль, люба, А коли на лихо є заняття, головне – не перевтомлювать суглоби, Коли ж зовсім нам з тобою нема чого робить – то ми нічого і не робим.
Люба, все так і буде, якщо тобі треба, щоб було так. Я покладаюсь на твій, моя люба, смак. Тож, якщо бажаєш, то бігай навколо гола, співаючи Харе Крішна, Захочеш мене – розбуди, а будеш мене вбивати, люба, зроби це ніжно.