Марія Литвиненко-Вольгемут та Іван Паторжинський - Дует Одарки i Карася (Запорожець за Дунаєм,Семен Гулак-Артемовський) | Текст песни и Перевод на русский
Дует Одарки i Карася (Запорожець за Дунаєм,Семен Гулак-Артемовський)
ДУЕТ ОДАРКИ I КАРАСЯ
ОДАРКА Відкіля це ти узявся, Де ти досі пропадав? Хоч би бога побоявся, Хоч би трохи сором мав! Де ж це так ти веселився, Де ж це так бенкетував? Як крізь землю провалився!.. Дома чом не ночував?
ІВАН Ось послухай, що вчинилось.. Страх мене бере й тепер! Лишенько таке зробилось, Трохи, трохи я не вмер! Занедужав у дорозі, — Та й набрався ж я біди!! Так що ледве вже на возі Привезли, привезли мене сюди!..
ОДАРКА Чи це ж випив на дорогу, Чи в дорозі вже напивсь?
ІВАН Ні, не пив, не пив, їй-богу! От не гріх, що й забоживсь.
ОДАРКА Випив, мабуть, з добру кварту Або випив цілий ківш!
ІВАН Ні, не пив, кажу без жарту: Випив чарочку — не більш.
ОДАРКА Ти гуляєш дні і ночі, Я ж, сердешна, все одна, Ізсушила карі очі, Сидя в хаті, у вікна... Цілу ніч я ждала, ждала, — Поки зіронька зійшла, — Все в віконце виглядала, Ніч в сльозах всю провела! (3)
ІВАН Ой, лукава вража жінка, Зараз в сльози — голосить! Бач... злякати чоловіка, Щоб не знав він, що й робить.
ОДАРКА Ой коли б я перше знала, З чоловіком як-то жить... Лучче вік би дівувала, Ніж тепер так сльози лить! Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь... Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь! (3)
ІВАН От, і в мене вражі очі Плачуть трохи, далебі, Бо не спали вже дві ночі... Треба ж трапиться біді?! Збився, бачиш, я з дороги І прийшлось хоч пропадать! Та спасибі, — до небоги Втрапив якось ночувать.
ОДАРКА Так оце ти у небоги Цілі сутки пропадав? Щоб на тебе перелоги, Щоб тебе нечистий взяв!..
Постривай же, мій козаче, Будеш, будеш пам'ятать, — Будеш тямить, небораче, Як-то жінку шанувать! Макогоном руки й ноги Поламаю! — будеш знать Ночувати у небоги, — Дома як не ночувать!
ІВАН Ей, Одарко, годі, буде, Перестань-бо вже кричать.
ОДАРКА Ні! Нехай же чують люди, Ні, не буду я мовчать!
ІВАН Жить не хоче більш зі мною. Хоче, хоче розвестись... Ей, Одарко, бог з тобою, Ну-бо, — годі, вгомонись!
ОДАРКА Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь, — Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь.