I Мене звуть Сидоренко. Цього разу я прокинувся у грудні. Попиняв я, почухав я себе за майбутнє. Хай знають присутні – їм я не хіло сало-текіла, кава та какава (гад!) Знаю я, за що така везуха. Кожуха я одягнув, натягнув капелюха я на лоба Його я, судячи з усього, носитиму до гроба На це щоразу мама каже: "дурак ты, Саша" Фіфті на фіфті, їду я у ліфті, там сусідка б'є сусіда. Звати її Ліда. Ні за що, ні про що б'є. А взагалі мовчу я на цій стадії. І чутно, як по радіо співають москалі
II Значиться так (як?). Мене звуть Михайлюта (круто) Тама вам не тута. Почувши, як тамтами (бум!!!) Прокинувся я вранці (шо?!). Тобто у дванадцять (а...) В житті завжди є місце подвігу, так шо уря (уря!) Далі – ще більше. Вийшов я на сонце ("Здра, моя ра"). Те, що вчора, вчора було, сьогодні гра нова! На дворі панувала тиша. Лише сусід мій, звати його Міша, тихо плакав (а-а-а) А я підняв догори вухо. Ліве. Слухав, що на це там скаже мама: "Олежка, ты забыл панаму". Між іншим, маму слухав я запнувши праве вухо, бо саме у нього і співали москалі
III (Ю-ху! В "Yahoo" його шукай!) Моє фаміліє Жуйков, я бацаю по струнах (бац!) Опівночі, коли бріт-поп лежить по своїх трунах Вихожу я на двір та починаю "Ай-Я-Яй" Подагру без віагри лікую я хіп-хопом. Коли навкруги жопа, називаю її жопой Сьогодні я у грі, "Костенька, иди домой" А можна він ще почитає?... Тож, завтра я у грі, зустрінемось за грою Зробіть тихіше радіо, а то там москалі!
IV (Чпок-к!) Добрий вечір! Прізвище моє Приступа Спокій був порушен грубо. Тупо заспівали півні ("Голубая...Бєєє!) У відповідь похавав манкі Опісля сніданку вийшов я на вулицю О шостій ранку побачив на дверях плаката білого Дебіли два пальцями тикали-шукали правди Діставши маміну помаду ("Эдик, может быть не надо"), я написав – шукайте її в кривді Ця голка у яйці в дупі у вівці Сусідка Лідка, така собі тітка. Влітку. По стінах фарбою звернулась до міського голови Ей, довго ще на радіо будуть лише москалі?
V Два, два нулі, один – наступна фаза, блін Живу без криші. Крисі, миші слухають, як плаче Міша. Садюга його жінка. Ліда (да-да) Сувора така тітка. Як би з мене швидко не зробили свідка цього Кримілалу. По радіо сказали, Що .ru – це рідна Україна. (Чо? Шо?) Нічого я не маю проти, я так, взагалі. Залишаю вас із радіо. Співайте, москалі!