Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, мов плач по кращій долі,
Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по млистому блакиті.
Куди? Куди? Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, На нитку мов нанизані, мчите ви?
О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі! Візьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви...?
[English translation:]
Over steppes and a field, mountains and valleys, Over the oak groves, covered with yellowed leaves, Over stubbles, beaten by a winter whirlwind, With a cry which is sad as a cry for a better destiny,
Over poor villages, uncovered houses, abraded and empty barns, Over dark, sad, bare people, You are floating on a misty azure.
Whither? Whither? Or to the better green land, Bathed in light, full of greens, You are rushing away and it seems you strung on a thread?
Oh, wait! Here in a misty and wet ravine With a crippled wing your brother dries in anguish! Take me away, brothers! Where are you? Where are you?..