Дивна ця дорога позбавлена мети. Нею дуже довго змушений іти, але Навіщо довгий шлях коли нема із ким ділити? Навіщо все життя якщо нема із ким прожити? Та не спиняюсь я...
Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Маршрутом без цілей і змін я іду один.
Забув своє коріння - поринеш у пітьму. Цю мудрість старовинну я собі візьму тепер. І може десь в кінці мандрівки - шлях до рідної домівки, Ним ми маємо піти, щоб від лиха зберегти Рідний край!
Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Маршрутом без цілей і змін я іду один.
Засяє світло між снігів Як на світанку давніх днів. Тут чистий пролунає спів Руси дочок й синів...
Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Куди я іду та навіщо? Навіщо... Лиш тут те що треба усім - світлий рідний дім!