Та ой ми були у великому лісі, Нарядили Куста із зеленого кльо(ну).
Нарядили Куста із зеленого кльону, Вийди, господаре, із нового поко(ю).
Вийди, господаре, із нового покою, Винеси Кусту та хоч півзолото(го).
А наш Куст маленький даром зілля не носить, Він до того ходить, а хто його запро(сить).
А в нашого Куста ручки-ніжки невеличкі, Треба йому, треба панчішки, череви(чки).
А наш Куст поїде та й до батенька в гості, Треба йому, треба черевички на помо(сті). * * * А вашая хата стоїть при дорозі, Нарядили Куста із білої берьо(зи).
А нашая пані по покою ходила, Вона свого пана та й вірненько люби(ла).
А нашая пані та трой-зілля копала, Вона свого пана та й вірненько коха(ла). * * * Тройця, Тройця, Пресвятая Богородиця, Посіяла льон, льон, да нехай зароди(ться).
Посіяла льон, льон, при зеленій дуброві - Нехай зародиться хоч для меї чорнобро(ви).
Посіяла льон, льон при глибокій криниці - Нехай зародиться хоч для меї одини(ці).
Посіяла льон, льон при холодній росі - Нехай зародиться хоч для меї жовтоко(си). * * * Ой, зацвіла в лузі калина-черемшина, Ой чого ж ти плачеш, молодая дівчи(но)?
Ой, чого я плачу, то сама ж бо я знаю - Трапляються люде - яй пригону не ма(ю).
Ой, як я схочу дівчиноньку взяти, Тоді я й не буду пригононьку пита(ти).
\"Уставай, невістко, та бодай ти не встала - Жени ту корову, що од батька й пригна(ла)!\"
Якби я пригнала та й од батька корову, Тоді б я погнала на зелену дубро(ву).
Якби я пригнала та й од батька телицю, Тоді б я й погнала на зелену пашни(цю). * * * Ой, дай, Боже, за рік Куста діждати - Підемо до лісу того Куста вбира(ти).
А у тому лісі та всілякії квіти, Наряджають Куста та маленькії ді(ти).