Aš nekraujuočiau, aš nekariaučiau, Jei ne tos girios, jei ne tie paukščiai. Kraujo neliečiau, jei nemylėčiau, Jeigu tėvų ir vaikų neturėčiau. Jeigu su protėviais aš nebendraučiau, Jei prie jų kapo neprisiglausčiau, Jei ne šventi ąžuolai samanoti, Už ką gi, sakykit, turėčiau kovoti?
Тут українською й птиця співає. Де ще на світі країна така є, Мати і світло, нива і сила? Ми б не боролись, якби не любили! В битві, як скло, товариство лягло За кожну дитину, за сонця тепло. Ми б не боролись, якби не любили Землю, яка нас усіх народила!
Я би не бився вчора і нині, Якби не ранки в моїй Україні, Якби не Дніпро і великі святі, Якби не сади і жита золоті. Матері пісня, голос, що сниться, Скрип журавля коло криниці, Рідне єдине кохане лице. За що мені вмерти, якщо не за це?
Тут українською й птиця співає. Де ще на світі країна така є, Мати і світло, нива і сила? Ми б не боролись, якби не любили! В битві, як скло, товариство лягло За кожну дитину, за сонця тепло. Ми б не боролись, якби не любили Землю, яка нас усіх народила!