Я люблю твої замріяні дощі,
Ті дощі неначе струни у душі,
Ти за волею своєю стала долею моєю
Місто зоряних надій
Місто щастя, місто зоряних надій
Ти душею разом з нами молодій
Від стовічного кохання , нам дарує сподівання
Місто зоряних надій
А у Львові знову дощ
Змиє спогади із площ
З ліхтарями мерехтить
По бруківці шелестить
І між вуличок вузьких
Розчинився і затих
Я люблю твої замріяні дощі…..
На вірменці знов чомусь,
Хтось освідчився комусь
Запах кави це як дзвін ,
Так уже багато літ
І суворість кам’яниць,
Вже знайома до дрібниць
Я люблю твої замріяні дощі….
Невiдомий еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2