У безглибинному, безмежному морі Десь вдалечі я почула твій голос. Хвилі зітхають, у душу пірнають, Шукають себе, вбиваючи подих...
Твій Корабель бунтує по жилах, Твій Корабель на небосхилах! Тільки долоні свої простягни, Наш корабель - дитячії Сни!..
Я тут і я витримав поштовх життя, Мій корабель возвеличує простор, Я тут, і вдалечі хтось знов кличе мене... Я тут!.. Я посміхаюся сонцю...
Твій корабель загубився у морі, Ти спокійно пливеш непомітним човном, Твій шлях - лиш вперед, ходити вільно і всюди, Без ім'я і домівки, де ховається сон...
Непомітний як вітер, по хвилях ідеш, Ти спокійний, як роси, твій човен порожній, Ти пірнаєш в життя і красою живеш, І ніхто і ніколи тебе не впізнає...
Повільними хвилями блукає Мій човен, По безглибинному, безмежному морю...