старі фотографії навіють сум чи холод а може все кайфово й сховати їх знову закинути туди де вже немає правди де вже ніхто не знає що і як буде завтра а завтра що? а завтра все та ж буденність все тіж люди, все хотять по тій же стелі незнаючи де початок незнаючи де фініш вони вже загубилися у своїй власній тіні а ти й надалі продовжуй штани протирати ти в цьому світі ніхто, лиш схильний до зради твоє імя заховалось серед пильних полок ти щось хотів сказати давай почнемо знову та зрозумій свій час ти втрачаєш поки я тут читаю, хтось там мільйон зриває хтось там помирає від передозу, поки я кидаю (вам) цю недоцільну прозу ти хоть зроби якийсь висновок із своїх справ що ти сьогодні зробув, крім того що поспав крім що продав, мамин подарунок для тебе алкоголь в житті найвищщий гатунок для тебе, похід в клуб найприємніше свято тобі псевдо друзі там не дадуть сумувати ти сядеш, выльеш в себе літри алкоголю а потім наркотики вже не проти волі цей світ для тебе стане одного кольору і тобі байдуже що за вікном ще холодно і тобі байдуже що зараз робиться твій лічильик з кожним днем скорочується з кожним днем все більше життєвих травм з кожним днем, ти втрачатимеш шарм в один момент прийде пік твого життя і небуде вже часу на сльозливе каяття небуде часу на пробачення ти став заручник свого світо бачення і небуде продовження цієї картини Я лиш поет, а небо неоднаково синє твоє існування далі в твоїх руках подумай над цим, або чекай його крах