Минає день, минає ніч, Хвилини котяться, мов хвилі голубі. Не в тому річ, не в тому річ, Що я «люблю на вік» сказала лиш тобі. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що цілий Всесвіт був тоді в твоїх очах, Безмежний Всесвіт був тоді в твоїх очах, Але не в тім моя печаль.
Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити.
Минає день, минає ніч, Не зупинити нам з тобою часу плин. Не в тому річ, не в тому річ, Що після зустрічі розлука б’є у дзвін. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що наче постріл пролунало те «прощай», Як зради постріл пролунало те «прощай», Але не в тім моя печаль.
Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити.
Минає день, минає. Минає день. Минає день, минає. Минає день. Минає день, минає. Минає день.
Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити. Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити.