ці соціальні мережі,закривають натуру ти лиш тримайся, і не зірвись на ззовні здуру написані мемуари можуть завжди згоріти та не згорить те що в пам"яті забито уже зав"яли квіти, та запах залишився і за вікном, дощ недавно пролився в ньому стільки тепла, стільки холоду він говорить про все, та немає голосу я для всіх говорю, та залишаюсь німим ніхто мене нечує, і цей сірий дим заходит в очі, більше так не хочу заберіть мене звідси, і ці безсонні ночі і ці безглузді рядки, мене заводять в тупик і кожень верчір один, я вже так привик мій картавий голос, щось скаже про себе нетреба неба, я сам собі зроблю як треба і стрілки на годиннику, вже не кажуть ніщо час іде, а за вікном все той же дощ думки написані мною, свою мать печатку я не закінчив, але починаю спочатку ручка пише про те що має писати, та незавжди чай буває гарічим, небо хмарним літо без дощу,і в цих рядках те що сам відчув сам проник цим, а в очах тривога і цей актор без ролі продовжив дорогу надія що найде суть в цьому,не згасає і все ж така історія про герду і кая а я продовжу писати про все і ні про що ці вірші так просто, що б було талант тут ні до чого я його просто немаю це так думки в голос, із середини лунають і я стою на краю цього бездушного світу нема чому радіти, ми в ньому всі як діти і ті зав"ялі квіти, вже попали в смітник дощ зник, і все це в єдиний потік і муза не приходить, та чорт з нею кому вона потрібна, ця клята панацея і я не знаю де я, мій світ перевернувся кров з носа,та швидше биття пульсу все досить, я закриваюсь на антракт 24 години серце билося в такт 24 години і не хвилини більше доба прожита,і знову ці афіші і знову ці моменти,в куплетах та вже не тут, мій час вже вийшов закінчився етюд, та я не так, уявляю собі цю пісню закінчення прийшло в 00-08