Мені обрати вибір перед тобою дуже важко , Збрехати у вічі, розбити, упустити руками скло на дно, Непорозуміння з двох сторін, а нам не холодно, На небі сонце,хмари, драми, епізоди, де ми?
На землі провалини, замість тріщен море сліз, Тепер уривки, зміст спогадів, в парку злість, Сварки без обід, неможливо стримати поганих слів, Догани від тебе у зворотній бік, де багато ворогів .
Серед білого дня на серці біль та плями чорнила, Гірко твої заплакані очі, що ночі в порт хвилі били, Чорт на привязі вилами ріже душу і вуглями обпалив, рани, Залити рвані грані сльозами. Тобі рози чи тюлпани ???
Ввечері із запискою в парку залишу на холодній лавці, Я в центрі міста помітний, як зявлений привид убивці, При вході є вихід, прохідна дорога на темній вулиці, Я кохаю і буду кохати - це помітно на моєму обличчі.
І сьогодні не буде більше сліз Хоча згадавши скільки ми пережили, і де б я тільки не вліз Головне - удвох, яке там плакати чи ридати Мені просто ще більше потрібно тебе кохати
_____________________________________________
2-Куплет (Em!}{-$!ty)
Титрами слова спливають - фактично вже кінець Значить іди геть! Вривається терпець, блін А щей сумна погода і музика з бару поблизу Лунає і піддає у наших тілах ще більший смуток і грозу
Не треба цих імпульсів, прислухаємось як розмова ведеться Ти так хотіла гуляти зі мною вночі по Венеції Я є тебе кохаю Зайчик більше нікого й нічого мені і не треба Справді, довіряй, побачиш, тоді буде взаємність
Не треба знову лишніх сліз: - скільки вже можна постійно ридати? У парку на лавці сама ранок зустрічаєш навіть не спавши Розбудивши через це у душі моїй палкого звіра Прокидаюсь з болючого сна й біжу з істинктом там де ти сиділа
Упс, повертаю голову туди-сюди Не бачу я нікого, тільки чую шум води Там бачу біля неї плачеш ти І я легенько шепочу тобі: - моя кохана, прости!
І сьогодні не буде більше сліз Хоча згадавши скільки ми пережили, і де б я тільки не вліз Головне - удвох, яке там плакати чи ридати Мені просто ще більше потрібно тебе кохати