1. Коли над моїм містом, кружляло жовте листя, Дзвінок шкільний нас кликав у вересневий день, Ми всі такі красиві, смішні та галасливі, Йшли радісно до школи із квітами в руках. Немов чарівна фея, з Діснеївських казок, Нас вчителька зустріла й розпочала урок. Як добра й ніжна мама обійняла крилом, Ділилася знаннями, любов'ю та добром. Маленькі ластів'ятка, хлоп'ятка та дівчатка, Разом відкрили двері у цей незнаний світ. Маленькі ластів'ятка, хлоп'ятка та дівчатка, У ріднім дружнім колі вже 11 літ.
Приспів: Ми відпускаємо наше дитинство, Тоненькі зошити, ручки й буквар. Нам сонце сяє з небес променисто, Й розводить в серці нестримний пожар. І разом з вітром, кружляють думки, І душу палять ці спогади світлі. Сьогодні ми вже випускники, Дитинство наше ростало в повітрі.
2. За час шкільний чого лиш не було, Ми завжди були разом, йшли юрбою, І щоб до нас лихе не підійшло, Один за одного ми станемо стіною. Немов ще вчора ми сиділи в ріднім класі, Й між парт літали паперові літаки. Думками мабуть ми ще в тому часі, Ми й досі ті дівчата й юнаки, Які не сміло руку підіймають, Йдучи до дошки кажуть \"Я? Чому?\" На першому уроці засинають. Й сміятись стануть після будь- чому. Ми вдячні долі, нас вона звела, Ми вдячні вчителям, вониі нас жить навчили, Ми вдячні школі, в нас вона одна, яку ми так безмежно полюбили. Приспів(2р)