Живем, неначе граєм в доміно Незавжди влучно попадаєм в ноту ля-мінор, все знов і знов Жизнь коротка, время как река - тонем наверняка
Тася: Часи минають, я знаю, ти знаєш Вже за півроку мить цю навіть не згадаєм ми Там, де шалені вітри, невідомі світи, де тільки я і ти Де серця наші навіки злились в одне, Де я захворів тобою, обіцяю - це не мине Я тут, я нікуди не біжу, знаєш, я обдумав все і напевне люблю Давай забудем про скандали, обмани, образи Давай з тобою сьогодні одружимось відразу Ми стали старші, жити стало важче, Проте ніхто не боронив нам будувати щастя, Часто дивлюсь на небо і уявляю часи: Я, мій син, ти - його мама, повна краси, Сімя насичена любовю, терпіння і сил Я знаю, все це буде так, я ж просив
Гура: Ми стали старші, все міняється, не спорю, Дай Бог, шоби кентами ше лишилися з тобою, Не знаю, братка, як в житті там далі буде, Та полюбому той, хто памятав, той не забуде І так і сяк, хто крутиться як може, Бухло, косяк - кому шо пахани поможуть Я знаю, якшо шось - вернуся полюбому, браза А зараз цей етап- гниле життя несе відразу, Не все відразу при любих стає на своє місце Хто шишка в кріслі буде, хто так крім пєшки ніким не стане, Братік, ладно, давай накатім краще, ми чиста раса, ми .... разом, ясно? Знаєш, а я ше памятаю час, прікінь, коли молився наніч і казав\"амінь\" Іній на траві, холодно походу, я ща прикрию двері, щоб не було сюди ходу
Живем, неначе граєм в доміно Незавжди влучно попадаєм в ноту ля-мінор, все знов і знов Жизнь коротка, время как река - тонем наверняка
Боудя: Время бежит без остановок - неутомимо А жажда все успеть - неудалима, Мы становимся старше, родители стареют, То, что согревало раньше - совсем не греет Один женился рано,второму - шлют строк Верю, все будет заебись - просто урок Житуха - не школа, житуха - не Политех То, что казалось непреодолимым- вызывает смех А мне так хочется вернуть время хотя бы на миг: Я - ребенок, папе - тридцать и дед не старик, Времени колесница летит безпощадно Та ладно, сам знаю, что не вернуть обратно. Я знаю, будет лучше, я знаю, будет ярче Я верю в то, что говорю - и никак иначе А это значит, после записи у вас на репите Город Льва, мой дом - Лемберг Сити
Паша Ван: Були молодими - хуйні намутили Прошу, Боже, помилуй кожного, Боляче хоронити друзів напевно Нехай їх завжди буде шестеро зі мной, Ніж просто шестеро - і вже без мене Скільки днів залишилось?Скільки кому написано? Дай, Боже, сили прожити, в кінці зробити висновок Показуй напрямок тільки на ті дороги, Якими ходять свої люди - рідні і дорогі Я занадто впертий, занадто, щоб померти, І не раз був на шляху до краху, але вистояв Ти ж бачив мої сили в девятому, там високо Коли ти забирав і я вже близько був Виправив написане, в чому істина Я повернувся з Того Світу - занадто тісно там!
Живем, неначе граєм в доміно Незавжди влучно попадаєм в ноту ля-мінор, все знов і знов Жизнь коротка, время как река - тонем наверняка