В моєму світі, ти потрапила в мої сіті,
І якось яскравіше стало світить наше city,
Знаэш я сам по собі замкнутий,сентемантальний,
Приходжу наче буревій - зникаю моментально.
Не ідеал для мами і не взірець для тата,
В голові часто мелькає одна й та сама дата,
Коли з тобою переплелись наші дороги,
І моє серце частково, впало прямо у ноги.
Хочу з тобою бути через роки століття,
Щоб наші руки перетнули кордон межеліття,
Бігати наче діти по мокрій росі із меда,
І опинитися за три метра над рівнем неба,
І полюбому, ми це не назвемо любов;ю,
Я у твоїх очах ніхто, а ти в моєму промінь,
Знову новий герой, дольє в твою душу вина,
А я стоятиму сумним дощем біля твого вікна.
Приспів:
Не чекай, тут
Я вже не з тобою,
І лиш вітру звук,
Розбудить нас весною.
Я памятаю все і у цьому моя карма,
Але моя любов немає обмежень і рамок,
Знову весна та мій зв*язок не дихає тобою,
Ти десь далеко але в межах одного району.
Міг би тебе назвати сонцем, але в серці рана,
Міг би з тобою бути разом, але все це драма,
Яка вбиває нас самих, і розїдає зовні,
Подивись на небо наші ясла вже давно не повні!
За вікнами весна, я весь у твоїх снах,
Під лампади ночі, весь згораю на твоїх вустах.
Памятаєш ти казла що, любиш а я: - "Авжеш"
І в далечені сіяло сонце повалених веж.
Я не покидай мене прошу, я знаю що винен,
Але лише одна ти, мені даруєш крила,
І якщо завтра полетять в іншу сторону птиці,
Я не забуду те, що ніколи не здійсниться...
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1