В моєму світі, ти потрапила в мої сіті, І якось яскравіше стало світить наше city, Знаэш я сам по собі замкнутий,сентемантальний, Приходжу наче буревій - зникаю моментально.
Не ідеал для мами і не взірець для тата, В голові часто мелькає одна й та сама дата, Коли з тобою переплелись наші дороги, І моє серце частково, впало прямо у ноги.
Хочу з тобою бути через роки століття, Щоб наші руки перетнули кордон межеліття, Бігати наче діти по мокрій росі із меда, І опинитися за три метра над рівнем неба,
І полюбому, ми це не назвемо любов;ю, Я у твоїх очах ніхто, а ти в моєму промінь, Знову новий герой, дольє в твою душу вина, А я стоятиму сумним дощем біля твого вікна.
Приспів:
Не чекай, тут Я вже не з тобою, І лиш вітру звук, Розбудить нас весною.
Я памятаю все і у цьому моя карма, Але моя любов немає обмежень і рамок, Знову весна та мій зв*язок не дихає тобою, Ти десь далеко але в межах одного району.
Міг би тебе назвати сонцем, але в серці рана, Міг би з тобою бути разом, але все це драма, Яка вбиває нас самих, і розїдає зовні, Подивись на небо наші ясла вже давно не повні!
За вікнами весна, я весь у твоїх снах, Під лампади ночі, весь згораю на твоїх вустах. Памятаєш ти казла що, любиш а я: - "Авжеш" І в далечені сіяло сонце повалених веж.
Я не покидай мене прошу, я знаю що винен, Але лише одна ти, мені даруєш крила, І якщо завтра полетять в іншу сторону птиці, Я не забуду те, що ніколи не здійсниться...