моя страна как полигон идет война ето не гон прозвучен гонг идет стрельба все так же продолжен бой ребята дерутся за свободу нашей с вами страны а те враги все также прорывают наши посты
проститься з жизнью самоубийство в определенной форме пределы достигнуты и гореча уже лента накала кровь стинет в жилах отходят наши души взрывы осколки наша власть нас же не слушает
мразь та что там у апарата мы точно не рады ребята толпами лежат не добившися правды их матеря все плачут вспоминая сына ведь родила ростила злая угробила сила
россия в етих тварях жерла бездонные им что не дай все мало деньги нужно гребсти тоннами и нету совести и спрведливость им то чуждо они придут возьмут все силой когда будет нужно
Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину, і полину До самого Бога
брати мої огляніться що ж ви накоїли там море крові море сліз там же люди знедолені розгромлені будинки розірвані градами а ви живете у страху зі своєю правдою
чому ж ви скажіть чому все так жилося важко в Україіні але ж ми старались старались для неньки ми зробити майбутнє ви як раніше так і зараз залишились трутнями
кричиш росія чи як там новоросія мені всерівно бо міста ці українські досі є такими і залишаться вони і так буде завжди поки живе в наших серцях доля козацька
тому тікай друже хоч ти й не друг зовсім ми будем битися за землю з зими і до осіні і не чекай поваги зрадивши свою країну совю неньку свою маленьку Україну