Там десь у пам`яті твоє обличчя, сміх Як жаль, що при житті себе знайти не зміг. Нажаль не розпізнав у сірості життя Погляд кольору трав і щирість мов у дитя І неможливо забути наші нічні розмови Не знаю як мені бути, я мов у центрі змови: Твій погляд, твої очі, дотики твоїх долонь Не дають спокою серцю, а розум кричить «охолонь!»
Безсонні ночі, тепла кава Шепочеш тихо і ласкаво Що тобі нічого втрачати «Ходім схід сонця зустрічати»
А я не знаю, що робити Я так боюсь тебе згубити І мов магніт твої вуста Яка ж ти в мене не проста…
Ти любиш гуляти босоніж по літу В волосся вплітати польові квітки А я сьогодні уночі кудись поїду І про нас у місті розповзуться плітки… Пробач якщо образив, якщо розчарував Пробач, що не одразу в тебе себе впізнав Не знаю як я це виношу Навіщо ми не разом? Я більше так не можу…
Безсонні ночі, тепла кава Шепочеш тихо і ласкаво Що тобі нічого втрачати «Ходім схід сонця зустрічати»
А я не знаю, що робити Я так боюсь тебе згубити І мов магніт твої вуста Яка ж ти в мене не проста…
Там десь у пам`яті твоє обличчя, сміх Як жаль, що при житті себе знайти не зміг. Нажаль не розпізнав у сірості життя Погляд кольору трав і щирість мов у дитя Нажаль я не розгледів у твоїй простоті Ту неповторну леді у моєму житті. І ми були знайомі не так давно Але шукати щось інше – не хочу й не дано…