Під видом трьох святих, центр бетонні мури При собі дві з п'яти частиночки культури Куля у культ, хмурих і з базою на репі Неосвічені фігури ще спочатку у халепі Не ті у неті, що в тенетах мозгових дієт Типу круті, та для системи найперші клієнти Кому приємно є відчути як стискають шию Той хто прийняв нашийник із полону вже не вийде Перевір на міцність владу, ладу нам треба вже Бо вони тебе задом, задум цей зад ножем Згадуй їм байдуже, може і молодь в силі Молоти молотом народ, молитви тут безсилі Вразливі сиві на зриві в рази скорочують нить А ми живі і сміливі і до кінця будем бить Пить блакить з неба, слабшим подавати руку Звуком заміню писк, літери змиють багнюку
Крик затих, під ногами обрізані крила Я пошию з них пурпурові небесні вітрила Пориву вітру сила підіймає в небеса Так краще, більше місця на борту ніж плечах
Рожеві окуляри вже давно сховав в футляр Життя ну лайно, лиш повний калу яр Часом ховаю я і течія несе в неволю Ролі вже написані проте без головних героїв Кинути виклик долі, або прийняти устав Єдиний воїн в полі проти загону обставин І ким би я не став реп грітиме вуста Дякую Господу що всіх літер не списати Звик сон міняти на куплет чи декілька рядків Звук та безсоння породжують магію слів Хотів би тільки так, але не тільки в темноті Цей пазл безкінечний з тридцяти і трьох рядків Так жаль тих днів спустошених недосипом Коли робота не робота і ніхто не просить тих віршів ... не зупинюсь нізащо І поки так як є та завтра буде краще.
Крик затих, під ногами обрізані крила Я пошию з них пурпурові небесні вітрила Пориву вітру сила підіймає в небеса Так краще, більше місця на борту ніж плечах