377 Сонцесвіт - Біль (акустика) | Текст песни

• Тексты песен
• 377 Сонцесвіт
• Біль (акустика)

Сірі дні лягають снігом
на моє печальне серце.
Ранки ранять вуха сміхом
і вертають жити в карцер.

Більше пташка не співає
і засохли білі квіти,
які мав я дарувати
тобі,
а тепер їх маю кудись діти.

Гей, самотня незнайомко!
Мені чути, як ти плачеш.
Я прийду вночі до тебе.
Ти у сні мене побачиш.

Приготуй для нас вечерю
і накрий на стіл до ночі.
У Морфеєвій печері
я розплющу тобі очі.

приспів:

Візьми мій біль!
Він гіркий, як той полин.
Твої рани - моя сіль.
Розділи зі мною часу плин.
Візьми мій біль,
а я вип'ю твій до дна.
Я більше не один.
І ти більше не одна.

Загніздившись поміж ребер,
павутину там зіткавши,
біль просочується в вени
і заснути тобі каже.

А я знаю, як нам можна
із його лап врятуватись:
треба лиш зімкнути руки
і кохатись, і кохатись.
І кохатись...

приспів:

Візьми мій біль!
Він гіркий, як той полин.
Твої рани - моя сіль.
Розділи зі мною часу плин.
Візьми мій біль,
а я вип'ю твій до дна.
Я більше не один.
І ти більше не одна.


377 Сонцесвіт еще тексты