Де не чути вже пісень Бояна – Русь земля свята стояла
Ріками віками рани омивала та спомином кричала
Як \"чорне сонце\" закриває путь-дорогу нам буревієм в очі
Предвіщали злу біду голодний вовчий плач і сни дівочі
А небо стогне птахами ночі
Їх клекіт страхом наскрізь лоскоче
Хмари сльози стрілами в роси
Христовим дітям – онукам Хорса
– Місяцю мій, ти очі свої йому віддай
Як блукатиме він у пітьмі!
Мов лебедині крила нас біда накрила – біль у скронях
Із полону соколом додому – братська кров в моїх долонях...
А небо стогне птахами ночі
Їх клекіт страхом наскрізь лоскоче
Хмари сльози стрілами в роси
Христовим дітям – онукам Хорса
– Вітре мій, крила свої ти йому віддай
Як блукатиме він у пітьмі!
Полетіли разом над землею
В невідані поля долаючи шлях небесами
До ріки Каяли: бачиш вітер всміхається нам!
Бачиш вітер всміхається нам!
Другие названия этого текста
- 318 ВЕРЕМІЙ - Пісня про Ігоря похід (0)
- 396 ВЕРЕМІЙ - Пісня про Ігоря похід (0)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1