У цього моря такий колір, як твого будинку номер Я би приїхав, але мій ровер Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях Цей цвях тримає дах невдах
У цього моря такий подих, як до очей долоні дотик А море темне, зовсім як твій поверх Але сьогодні не тоді, і зараз я не я Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня
Все тече, я гадав Що ти лише вода Все тече згори вниз Все мине колись
ІІ Сиджу на березі, живий-здоровий, справи шито-крито Ніяк не здогадатись, що мого туза побито Що днями якось я піду горами, Ляжу знаком оклику, слідами напишу теж саме
Жив-був, був-жив, не притягався, не служив Злітав одного разу, але сам розібрав той пазл Розірвав малюнок, зруйнував будинок, підняв якоря Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня
Все тече, я гадав Що ти лише вода Все тече згори вниз Все мине колись...
ІІІ І як у кожній казці все закінчується добре Всі герої живуть до смерті, на сніданок – хлоп’я На вечерю – мило, чюжі трагедії Він, вона, вони, все просто, як аз-букі-вєді
А я тоді пішов від моря, живий-здоровий, шито-крито Отримало давно минуле своє мито Не вигадавши ровера нікому не побудувати шлях Цей цвях тримає дах
Все тече, а я гадав Що ти лише вода Все тече згори вниз Все мине колись...