Дорога в ліс пройде по стерні. Як далі буть? – Байдуже мені. Полем-лугом іде, стелиться туман, Його крила – двері в світ незнаний. Злечу до неба! Впаду в гіркий полин Стрілою з неба!.. Проклинаючи тих, хто в лісі є. В нашім полі звели стіну, А я люблю, а я люблю, а я люблю
Приспів: Стрічати з мавками світанок, Гойдатися з русалками на вербі І з очеретом гомоніти у журбі! Нам вітер замітає слід, І в добру путь ведуть сонце і зоря, Коли почуєш пісню з поля, то є я!
Лети, як тінь, по верхівках трав, Візьми цей світ, який ти так шукав. Віднайди своє сховане життя, Коли хочеш встати з колін, не падай! Танцюй зі мною Босоніж по стерні! Ходім зі мною! Чути голоси із завмерлих трав, Хтось боїться вийти на двір, А я люблю, а я люблю, а я люблю
Приспів: Стрічати з мавками світанок, Гойдатися з русалками на вербі І з очеретом гомоніти у журбі! Нам вітер замітає слід, І в добру путь ведуть сонце і зоря, Коли почуєш пісню з поля, то є я!
Солодких снів тим, хто досі спить, І знає як у безодні жить. За стіною я, наче уві сні, Що так рідко ходить до вас у гості.
Приспів: Стрічати з мавками світанок, Гойдатися з русалками на вербі І з очеретом гомоніти у журбі! Нам вітер замітає слід, І в добру путь ведуть сонце і зоря, Коли почуєш пісню з поля, то є я! Стрічати з мавками світанок, Гойдатися з русалками на вербі І з очеретом гомоніти у журбі! Нам вітер замітає слід, І в добру путь ведуть сонце і зоря, Коли почуєш пісню з поля, то є я!