Упала на пані втомлена тінь, Завмерла в чеканні синь-височінь. Журба чи то надія постукала у скло І ось вже дивне світло неспішно опустилось на чоло Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...
Ой, горе, ой, лихо! Серце щемить, Ой люде, зосталась єдина ще мить. За склом злетіли птахи, тріпочучи крильми, І повнились провулки укритими у чорнеє людьми. Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...
Ой, пані! О, пані! Що ті слова! Погляньте, Вас клич стежка нова. Вам руки цілували, схиляючись до ніг, Життя летіло стрімко і ось переступило за поріг... Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла...