Хто Він? Не такий, як всі; Особливі риси в нього на лиці. Він іде, а холод поруч з ним Розриває час спалахом гнівним! У глибині очей не видно дна, Таїну сторожить їхня чорнота. Не проникнути в дрімучий ліс, Там свій губить слід старий сірий лис. В них історія цілого життя І архівний сейф з точністю до дня. Відпочинок їм тільки під час снів, Там майбутнє креслить колектив богів.
Хто Він? В нього все не так, Має він на тілі особливий знак. Незвичайні речі в нього на меті, Важко ціль дістати, бо вона в ядрі. В нього як у всіх також є душа Та ніхто не має доступу – межа. Залишає час там відбиток свій, Весь маршрут життя лишиться у ній. Як погасне світло, Як погасне світло, Як погасне світло і настане тьма Тіло вже не встане – встане лиш вона. Душу від сканують, з неї знімуть друк І піде вона на наступний круг.
Хто Він? В його серці цвіт, Протоптав він стежку в паралельний світ. Там час немає влади над людьми, А в золота нема цінності й ваги. Страх покинув величавий трон, Вся корисливість здалась у полон. Підлість у темниці відбуває строк, Хитрість понесла праведний урок. Музикою ллє дитинячий сміх, Місця не знайде там для себе гріх. Не пройти туди – ходу вслід нема, Піддається стежка лиш його ногам.