Повний місяць на небі не дає спати. Сон прийде над ранок, забере, не вблагати. Я не стерплю такого знущання небес. Ніби до війни мене готує бог Арес. Крик чую з глибини віків. Стук мечів, голоси вікінгів. Вогонь. Горить Небо і Земля. За розвитком подій слідкують очі Олімпу. Лампа до гора. Стелиться дорога. Карма. Доля моя. Вже більше не можу так. Хто в дорозі. А я в дома. Кома накрила. Крила дала комусь. Скільки ще чекати? Вже 4:30 а я не можу спати.
Сон, сон, сон – пасеться біля чужих вікон. Сон, сон, сон – мої нерви на кон. Підриває – зараз буде гон. Накриває!!!
Штормить сильно. Настрій дивний. Схоже – я під білим. Мозок реактивний. Ривка не зроблю. Ніч. Нема куди. Не. Засну. Не без біди. День почнеться з обіду. Проспав, не біда. Корида. Все життя. Сомбреро. Тореро. Синдром Торетто. Злі думки в слух. Закрив очі. В подушці лице. Місця нема ніде. Що це? Безкінечний реверс. Звалу нема. Треба було йти. А я ще в дома.