Не шукаю, не боюся, просто все уже набридло, Анонімний витік болю, приступ смерті - як наївно.. Все пусте і неможливе..трошки важко, як не дивно.. Віра в Бога непотрібна..усі враження пасивні..
Все життя на папері віднайду і забуду, Щось на мить загориться..щось було і вже не буде. Дивні межі думок, хоча меж і немає.. Дивний потяг..мій рок..вперше знову не знаю..
Лишись зі мною.. Живи зі мною.. Радій зі мною.. Я завжди з тобою!
Я забираю цей світ з собою.. Я забираю цей світ з собою..
Знову знак, знову знак, Знов стіна, знову крок, Знову крок, знов назад, Знов стіна, знову знак..
Лишись..живи..дивись..радій..
Так, це безглуздо, я все знаю... Тож краще заховай свій фальш на потім.. У тобі тепер пусто, все ж минає.. Та я не сподівалась, що так просто...
..Ти підеш, коли потрібно бути поряд, Ти прийдеш, коли зненавиджу сльозами.. Всі живуть, всі люблять, всі говорять.. А мені лишилось просто йти слідами...