Я забула звуки, бо давно не розмовляла з дощем. Я ззабула муки, бо давно не відчувала той щем. Я забула страждання, бо давно вже розівчилась могти. Я забула себе, лише питання: хто ти є? Пусті сльози, пустий сміх, я пуста... Пусті сльози, пустий сміх, я пуста...
Я забуваю правду, я забуваю сон, Я забуваю правду, я забуваю сон...
Пустота, пустота, у мені, у мені, Пустота, пустота, у мені, у мені...
Я залишаю світу на пам’ять свої сни, Я закриваю перед собою двері весни, Холод накриє забуті сльозами почуття, Знову назавжди собі подарую це життя...
Пусті сльози, пустий сміх, Пусті сльози, пустий сміх, Пусті сльози, пустий сміх, Я пуста, я пуста.