Я б не хотів вертатися назад Вдихати пил брудних кімнат Навколо ніч і листопад. Я б не хотів згубитися в гостях У лабіринтах вулиць-площ Навколо сніг, навколо дощ
А я живу у замку з піску Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону А ти так урочисто мовчиш Найтихіша з усіх можливих тиш, найкоротше із речень За хвилину до втечі.
Я б не хотів лишитися удвох в одній кімнаті Як тоді я міг би втримати в собі Все, що так хотів зробити та не зміг Бо ти живеш в годину пік Навколо джаз, навколо свінг
А я живу у замку з піску Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону І ми так далеко від всіх Найсолодша з усіх можливих втіх Потребує зречень або повної втечі.