Не нарікаю я на бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю Свій переліг — убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива Колись-то будуть. І дурю! Себе таки, себе самого, А більше, бачиться, нікого?
Орися ж ти, моя ниво, Долом та горою! Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! Орися ж ти, розвернися, Полем розстелися! Та посійся добрим житом, Долею полийся! Розвернися ж на всі боки, Ниво-десятино! Та посійся не словами, А розумом, ниво! Вийдуть люде жито жати... Веселії жнива!.. Розвернися ж, розстелися ж, Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову Своїм химерним добрим словом? Дурю! Бо лучче одурить Себе-таки, себе самого, Ніж з ворогом по правді жить І всує нарікать на бога!
Т.Г. Шевченко 5 октября [1860, С.-Петербург]
Другие названия этого текста
Кому Вниз (сл. Тарас Шевченко) - Не нарікаю я на Бога (0)
Кому Вниз - Не нарікаю я на Бога (Слова - Т.Г.Шевченко) (0)
Кому Вниз - Не нарікаю я на Бога (сл. Тарас Шевченко) (0)
527 Кому Вниз - Не нарікаю я на Бога (Т.Г.Шевченко) .. (0)