Виграють зорі пророчі, В лісі тіні-поторочі... Чорний ворон примружує очі - Йде орда протиночі.
Вона палить моє серце, Вона труїть мою душу. То ж за край рідний стати я мушу У кривавому герці...
Горить село, тремтить душа, відтята в сестри коса. Батьківське поле, рідний край стоптала хижа орда. О, Боже Правий! В бій благослови! За землю рідну, за свободу!
Пр: Затремтіла в небі чорна хмара, громом покотив Холодний Яр: По Вкраїні йде війна народна, про яку колись співав Кобзар.
Дніпром Зелений, лісом Струк, Блакитний степом іде. Сміється Гризло, а Василь свинцем рогатих пече. О, діду рідний! В бій благословіть! За землю рідну, за свободу!
Пр.
Не плач, кохана, між боїв я все ж зустріну тебе. Нас рідне поле освятить, коли зіллємось в одне. І нове зерня воя проросте За землю рідну, за свободу!
Пр.
Виграють зорі пророчі, В лісі тіні-поторочі... Залишенець заплющує очі... Зійде день після ночі!