Дихає ліс, Пташка на гіллі Пісню співає, що тішить мій слух. Я довго ріс - Йшов через цілі, Що тіло гартують і зміцнюють дух. Тиха роса Зіб'ється з трав Криком \"вперед!\", дружним тупотом ніг. Я тут знайшов Те, що шукав, Славу здобув і себе переміг!
Приспів: Мій лицарський хрест Моя нагорода За те, що не впав, за те, що не втік! Мій лицарський хрест - Яскрава пригода, Що буде тривати в мені цілий вік! Мій лицарський хрест...
Вступ.
Плинуть роки, Їх заметілі Скроні мої пофарбують у сніг. Я, завдяки Шрамам на тілі, В пам'ять свою закарбую усіх Друзів моїх Та ворогів - Кого любив і кого вбивав... Може чогось Я не зумів, Та не згубив, не програв, не продав...
Приспів.
Тим, що загинули, й тим, що вижили, Слово своє вдячно присвячую. Хай ворог зиркає очима хижими, Нехай гарчить - мені не лячно! Хто вріс корінням, той не зламається. Хто має стержень, той не зігнеться. Любов до матері - найкраща порадниця. Любов до вітчизни - ідея серця. Лицарський хрест - відзнака для обраних - Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях. Для тих, що в боях ставали хоробрими. Для тих, що в атаки здіймалися першими. Не відступитися від слова сказаного - Дерти руками, зубами гризти. У світі багато брудного й заразного, Але той, хто хоче, залишається чистим!