Поміж широких долин Один тікаєш з рабства. Втома, тривога і біль, - В тобі немає щастя. Капають сльози, Дихать не можеш, Не вистачить кисню тобі. Щось хочеш сказати, Але лиш згадав ти, Немає кому – ти один.
Сам себе заплутав, Не знаєш правду ти. Хто ж тобі розкаже, Що твоє рабство в голові, в голові?
Гордився собою, що ти, В житті багато знаєш. Знання помирають, і ти В прірву сам втікаєш. Відкрий свої очі - Перед тобою прірва! Куди ідеш ти? Що засліпило Твоє ясне світло? Я знаю, колись ти світив!
Сам себе заплутав, Не знаєш правду ти. Хто ж тобі розкаже, Що твоє рабство в голові, в голові?
Свою руку подай Тому, Хто візьме тебе з прірви! Тоді гордість твоя буде зватися гідність!