8. Семён Степанович Гулак-Артемовский - дуэт Одарки и Карася ("Звідкіля це ти узявся?") из оперы "Запорожец за Дунаем" | Текст песни и Перевод на русский
дуэт Одарки и Карася ("Звідкіля це ти узявся?") из оперы "Запорожец за Дунаем"
Одарка
Відкіля це ти узявся, Де ти досі пропадав? Хоч би бога побоявся, Хоч би трохи сором мав! Де ж це так ти веселився, Де ж це так бенкетував? Як крізь землю провалився!.. Дома чом не ночував?
Іван
Ось послухай, що вчинилось.. Страх мене бере й тепер! Лишенько таке зробилось, Трохи, трохи я не вмер! Занедужав на дорозі, — Та й набрався ж я біди!! Так що ледве вже на возі Привезли мене сюди!..
Одарка
Чи це ж випив на дорогу, Чи в дорозі вже напивсь?
Іван
Ні, не пив, не пив, їй-богу! От не гріх, що й забоживсь.
Одарка
Випив, мабуть, з добру кварту Або випив цілий ківш!
Іван
Ні, не пив, кажу без жарту: Випив чарочку — не більш.
Одарка
Ти гуляєш дні і ночі, Я ж, сердешна, все одна, Ізсушила карі очі, Сидя в хаті, у вікна... Цілу ніч я ждала, ждала, — Поки зіронька зійшла, — Все в віконце виглядала, Ніч в сльозах всю провела!
Іван
Ой лукава вража жінка, Зараз в сльози — голосить! Бач... злякати чоловіка, Щоб не знав він, що й робить.
Одарка
Ой коли б я перше знала, З чоловіком як-то жить... Лучче вік би дівувала, Ніж тепер так сльози лить! Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь... Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь!..
Іван
От, і в мене вражі очі Плачуть трохи, далебі, Бо не спали вже дві ночі... Треба ж трапиться біді?! Збився, бачиш, я з дороги І прийшлось хоч пропадать! Та спасибі, — до небоги Втрапив якось ночувать.
Одарка
Так оце ти у небоги Цілі сутки пропадав? Щоб на тебе перелоги, Щоб тебе нечистий взяв!.. Постривай же, мій козаче, Будеш, будеш пам'ятать, — Будеш тямить, небораче, Як-то жінку шанувать! Макогоном руки й ноги Поламаю! — будеш знать Ночувати у небоги, — Дома як не ночувать!
Іван
Ей, Одарко, годі, буде, Перестань-бо вже кричать.
Одарка
Ні! Нехай же чують люди, Ні, не буду я мовчать!
Іван
Жить не хоче більш зі мною. Хоче, хоче розвестись... Ей, Одарко, бог з тобою, Ну-бо, — годі, вгомонись!
Одарка
Жить не хочу більш з тобою, Їй же богу, розведусь, — Лучче буду жить вдовою І без тебе обійдусь.