Любов ніколи не мине… Любов ніколи не забуде… Іржавий цвях завжди знайде І встромить в руки або в груди. Любов поріже битим склом Розбитої на щастя вази. Огорне лагідно теплом, А обпече вогнем образи.
Любов нікого не мине… Любов нікого не забуде… Підступно знайде, встереже… Обмовить, кине в пересуди. Обіймами дбайливих рук Унерухомить і прив’яже. Розрядом електричних дуг Без слів коритися накаже.
Любов нічого не мине… Любов нічого не забуде… Украде і не поверне Усмішку на розбиті губи, І павутинням оплете: Знесилить, висушить, погубить. Любов ніколи не мине… Любов нічого не забуде…
Навшпиньки зайде з-за спини, Долонями затулить очі. Сп’янить утіхами Весни Та поглумиться до несхочу.