ABIV - Невідомому солдату (minus) | Текст песни

• Тексты песен
• ABIV
• Невідомому солдату (minus)

Я втішуся навіть краплині дощу,
Яка упаде мені з Неба в долоні.
І я не згадаю, забуду, прощу
Лихе божевілля неволі-полону.

Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.

Я вийду на Сонце, на зустріч вітрам
І руки здійму до Небес, наче крила.
Я Землю Свою боронив до кінця.
Себе і Братів врятувати несила.

Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.

Зорею прикличе нас Рідна Земля,
Згуртує в обіймах широкого Степу.
Солдат Невідомих велика сім'я -
Найвища ціна бойового Братерства.

Нехай ллється чиста - пречиста вода.
Нехай заговорить незгоєні рани.
Буває, що смерть не найбільша біда...
Буває, що постріл останній звільняє.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592717