«Посохле коріння» Посохле коріння в змертвілих просторах, Розвіє вітрами немовби той порох, Прірви провалля, загублені душі. Забуті слова минулих часів Серце співає про біль давніх днів, Де пращури наші сікли ворогів.
Байдужий скрізь погляд, Панує зневір`я. Заковані люди в тяжке каміння. Забуті подвиги наших дідів, Що віддали життя За життя нових поколінь.
Сьогодні часи біди та руїни. Ніхто не бажає ніякої зміни. Чесність, мораль, добро та повага. Забуті слова, забута повага. Острах можливостей, байдужість прожитого, Не знайдена віра, в крові омитого. Мізерно малого людського життя.
Зламайте кайдани байдужості, Згадайте слова в часі загублені. Знайдіть кожен свій шлях, доки не пізно, Тому що мізерно коротке життя, Але скрізь ходить байдужість Байдужість та біль…