Нагорі осінь, а в повітрі вода, Сухого взуття у мене нема, Одягу нового також нема: Допоможи мені мама. Я ніде не вчусь І ніде я не працюю. Я чудово сплю Та цілий день гальмую. Гальмую та страх Сховався в моїх закумарених очах. Не дивлюсь на тих, хто вдома, Бо для мене то є втома. З мене вимагає плати Моя сусідка тітка Тома. Я би мав в „кармані” гроші, Я би мав скарби Монмарту, А її в мене нема, НУ ДАЙТЕ МЕНІ РАПУ.
По вулиці треба пересуватись гонорово: Як скандал – дивись направо, Як скандал – дивись наліво. Навколо мене курви та кримінальні чтива, Руйнації корита, яке преться чистим містом. Я втрачаю надію, залишаю все то місто. Машина, система: пробубніть назви де? Нікчемне тебе поєднає мене І мене не влаштовує зовсім воно. Дев’яносто дев’ять відсотків програм – лайно, Лише один відсоток хард-кору та хіп-хопу. Я вам дам у рапу, А ВИ ДАЙТЕ МЕНІ РАПУ! А ТЕПЕР ВСІ РАЗОМ: