Я майже все Все зрозуміла Може хоч раз Все бути так Дивно, та я Я так хотіла Вірити в те В те, чого нема...
Без зайвих фарб, без зайвих правил На мить залишу все, що є Я відштовхну всі нудні справи Світло промінням в душу б`є
Я відчиняю двері атмосфері Я кажу «Привіт!» І відчуваю, що зникаю А зі мною цілий світ Все, що було – змело Я не боюсь Пробач мені Сонце у вікні Хай тебе хтось інший кличе…
Зникну і вже Все промайнуло Я не шкодую Тільки ж час Забути все Я пропоную Забути тільки без образ