Напівзагублене життя
Напівщасливої людини,
Напіврозбившись на частини,
Відходить в забуття!
А ти не віриш в їх слова,
Хоч переконуєшся марно,
Хоч пам"ятаєш, як негарно
Надії зруйнував.
Ти мрій боїшся висоти,
Ти так боїшся помилитись,
І не уникнувши, схилитись...
Не можеш не втекти!
Імпровізуєш в почуттях,
Ідеш на ризик - пробачаєш...
І знов запізно помічаєш,
Як сумніви кричать!
Опустиш очі... і себе...
Повіриш в диво і у нього...
І все одно вже, що із того...
Опустиш очі і себе...
AKRIS еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1