я розбивавався об скали і падав на дно залишвся собою , любуюсь весною і зранку наблюдати тільки ранок. але забити на всі принципи , зробити перший крок.
кричати на весь світ коли немає - сили коли всі протів тебе , кричать ти не осилиш а я сміявся , ти незнаеш мій солодкий подих не вдихав цю осінь , ти не гуляв з нею
а я став щасливий коли побачив сонце цінив цю кожну мить , цінив цей кожен промінь я так люблю дощі , вибігав в футболці але на мене дивилися-люди якось косо
я усміхався і ніхіто не бачив мої сльози усміхався всім в лице , я серйозно Коли всі будуть плакати , буду сміятисьт тут егоїстично роздавив свыт бездарних сук
і я обняв цю любов яка поселилась тоді і ця біль вже пройшла і я усміхаюсь весні
ну да спасибі . це не просто так. не просто текст , не просто біт , душа. вся правда (воу). це походу жесть. і завдяки тобі став ще сильнішим таким покірним , таким наївним залишвся самим собою ,ніч мене міняла , спогадом , як ми щасливо усміхались погляди на світ мінялися і в 17 років , заслужив задихатися. але взриваюсь тут . спасибі тим хто зі мною до кінця залиишився вірним , взаїмно , подарю тобі щастя, віра брат.головне віра брат не здавайся , і ми з тобою війдемо в одні двері крок за кроком дыйдемо до вершини там наші мрії вже - усміхаються і я скажу на весь світ - я люблю життя