Йду по пустим бульварам В думках слова не ті Двері замкнуті,лови порив емоцій. Ну перестань мене калічити, прошу не треба, Сльозами останніми, словами фатальними. Я відпустив твою руку, твій дотик як і полум'я Наче я не я, в голові твоє ім'я Ноти, падають вниз, просто скажи мені - хто ти, Сіре сплетіння , ...... фото, День..Заполонив, мою голівоньку тим, Невже це кінець, і до болю у серці , Назавжди залишуся в хмарах один С ким, поміняла усе, спілкуюсь наодинці, І все одно трясе. Чому ти далі снишся, Я не кохав тебе, але чомусь страждаю. Ти відпусти мене, прошу тебе, благаю. Нехай ламуда ,твоя мразь тобі дарує щастя На фоні мого репу низько впаде, я ж не здався.
Раньше...Ты была ближе чем тень, Этот из памяти вычеркнул день, Деньги стали за цель, А мне казалось чувства. Знаєш..А ти була ближче ніж тінь, Здавалося втілення мрій, Не вірно поставлена ціль, Відібрала все що було.
Боровся за щирість, яку не побачив ні разу у твоїх очах, Думав, що все таки втримаю, так, Та не тої породи ти птах, Ходив по п'ятах, не спав по ночах, Загубився у днях.. І, все чого я добився, Сказати відверто - сміття. Я так втомився вічно відчувати втому, Що покурю дорогою додому, Пройдусь, а то ця злість мене задусить, Я знаю, прийде час і вона менне відпустить. На душі пусто, Плюс сіре місто. Ми з пацанами під розмови тут вип'є м по сто Ручка, листок. Плюс от меня пару строк. А ми не на зустріч з тобою зробили ще один крок. Я ще не скоро про тебе забуду, Гламурно дама, в дорогих клубах, Яскраве фото, там ти і мудак, А знаєш похуй , нехай буде так.
Раньше...Ты была ближе чем тень, Этот из памяти вычеркнул день, Деньги стали за цель, А мне казалось чувства. Знаєш..А ти була ближче ніж тінь, Здавалося втілення мрій, Не вірно поставлена ціль, Відібрала все що було.
Тихо так... Нити клава перебирала, Музы минора...После скандала всегда навещала,