Я б за твоє життя віддав б своє, віриш? Мені настільки важко, я хочу, щоб все змінилось, Хочу, що б ти просто заплющила очі, щомиті відчувала що я поряд. Сонце! Ти знаєш я не сильно віруючий, сильно грішний. І з цим в одночас борюсь, я зараз за тебе молюсь. Пустими словами на вітер не збираюсь кидати, просто хвилин так п*ять з Богом поспілкуватись. Істина в тобі, а в ній живе правда, ти завжди усміхалася, просто не була рада. Коли тобі брехали і ти помилялась: кохання, подруги, алкоголь, сльози в ванній. Ніби такі банальні і прості буденні речі, але ти з цим трималася і мирилися доречі. Я хочу щоб ти знала, що я завжди буду поряд, і я не дам тобі в житті пізнати горя.
П/В. За руку, в темноті ми по місту, \"Захисти\" - ти кричиш не помітно. Я втрачаю твій образ, чужа ти, не зуміли ми вдох покохати. Вже немає птахів - вони мертві, тільки вітер гуляє по центрі. Я втрачаю твій образ - чужа ти, одинокими лягаємо спати.
Ти знаєш я все пам*ятаю, відраду я, коли з тобо цілувалися, тоді дитям ще, ти була прекрасана, ти така і зараз, знаєш, не забути мені мрії де ми разом. Ми вже не діти сто відсотків, так я знаю, я хочу що б твоє обличчя радістю сіяло. Прости мене за пізню правду, я намагався роками сказати тобі, що закохався. Водка, туси, клуби і дешеві шмари загоювали рани, правда сильно набридали. Варінатів інших я не знаходив, сидів днями в дома, вночі в запой заходив, зранку, коли прокидався, дзвонив до тебе, хвилини дві почувши голос твій - я вище неба. Я хочу, щоб ти була завжди поряд, дивитись на зірки, біля берега моря.
П/В. За руку, в темноті ми по місту, захисти ти кричиш не помітно. Я втрачаю твій образ, чужа ти, не зуміли ми вдох покохати. Вже немає птахів - вони мертві, тільки вітер гуляє по центрі. Я втрачаю твій образ - чужа ти, одинокими лягаємо спати.