Втрачені ілюзії усього мого життя, Ніби не боюсь,але одинокая Сповнена любовю,вірою,натхненням Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?
Ну от придастав собі іду я вчером по вулиці Там бачу синю машину в полосками з мігалками.. Чуть з легка під градусом не сон,але факт В голові барадак,дим,трек присвячується тим Хто не встиг,обійти,не зумів себе знайти, попросту не просто втілити всі мрії у життя Важко у болоті грузнути,а з нього вийти важче Ну був би я мажор,припусимо жилося б краще.. Без базара.. да не було б скоріше всього цього слова..зараз і раз я вирішив викладати все на листі знаю хоч для мене ці слова тоді не пусті .ми самі носії..уяви Я мрію віддихати у Криму,а не в Маямі.. Я мріяв бути на верху.,.а от сижу у ямі.. І де моя надія..чому і з часом помирали мрії.. Любов до віри поховали втрачені ілюзії
Втрачені ілюзії усього мого життя, Ніби не боюсь,але одинокая Сповнена любовю,вірою,натхненням Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?
Були мрії,які змішались з болотом.. Спочатку я розписував усе по нотах.. Питання хто ти і хто я на цьому світі Одне я знаю точно..ми повинні жити.. І на могилу не забудь покласти квіти Людям ,які не зможуть з нами порадіти.. А,що роботи..бо остальне немає значення.. Для мене ці ілюзії навіки втарчені.. Сказати:Допобачення!і повернутися спиною.. Пробачити усіх..і залишитися собою. Статии стіною..дорогою на іншу сторону Та головне не бути поживою для воронів.. Для ворогів ,які ламають наші сподівання Нажаль можливості..не збігаються з бажанням І ці старарня з роками кріплять нашу волю.. Я вірю ми зіграєм ще позитивін ролі..
Втрачені ілюзії усього мого життя, Ніби не боюсь,але одинокая Сповнена любовю,вірою,натхненням Де ховалась мрія,де моя надія вмерла?