Ти знаєш іноді я думав впасти з криші, або під поїзд кинутись, навіть вени вскрити, щоб не носити на собі оцей тягар душі, за вікном сльози, падають дощі і за моєю головою плаче сильно дурка на, шо надіялась, ти вже щаслива сука, та я не дам своїм мозгам взлетіти в небо знай, а він тебе і далі називає ніжно зай шукай носки в кімнаті, стірай його труси, губами злизуй сльози, радість загуби, ти не забула як сказала, що мене не відпустиш...гм...а я від болі лусну...снишся часто від того я не висипаюсь я загубив всі запахи крім твоїх ароматів пуста кімната прокурена уся від диму який же я дурак, що перший блядь тебе не кинув.... Там де було щастя Там тепер уже журба Заберіть мене у мене ж крил нема Це моя вина, що душа моя давно пуста, давно холодна... 2р.