День за днем минає, монотонність тишина, Я загубився в світі, де тепер тебе нема. Осінь, весна, літо, куди себе подіти, А мене начель діти, у минуле дешеві квіти. Я, ти і ці чорно-білі сни. Десь між рядками загубилось ніжне слово «ми». Там, де не віє вітер, де завжди квітнуть квіти, Де ми з тобою, де ми будемо просто любити.
День, ночь…ночь, день То вспышка то день Ніч, день…день, ніч Помінялись місцями та далі в цьому річ. (2 рази)
Ночами холодало, а днем бивало мало, Но без запала врала, душой моей играла. Звезда с неба упала, чувства мои украла, но день меняет ночь, ну чем тебе помочь, Зачем этот мотив написал, я сочинив. Зачем эта игра, иглою сердце пронзив, Утро тенью накрыло и я будто на крыльях День, ночь и как же ты красива мила.
День, ночь…ночь, день То вспышка то день Ніч, день…день, ніч Помінялись місцями та далі в цьому річ. (2 рази)