ну залишай так як хочеш так і треба буде і навіть не спитаю далі що між нами буде я тільки знаю сонцем ти залишишся назавжди і більше не ховаю правда я кохаю правда 2 раза
1 куплет
чому єднає та мить в саму ту теплу пору коли вже літо скінчилося і пора до школи коли я думала ти так тишком нишком в сторону мою плювала мов читала вдома книжку просто часу було мало, навіщо ти брехала не хочу дружби я дружньої полюбе буду мужнім останій пролісок який би був на цій планеті я би зірвав його для тебе хоча хоча я можу говорити коли сидіти ти не можеш біля мене а я і болю не відчув просто тебе хотілось обійняти я тебе ні з ким не буду рівняти для себе ти про мене можеш це сказати сама тільки знай ці слова не будуть позитивом і стосунки наші залишаються навіки негативом не треба не треба більше тих пустих розмов змов знов дощ за моїм вікно ти знаєш ти мене не знаєш і крапки усі уже розставлені на ті твої холодні почуття