Місцями вітер, відстань помітна, Між нами крига – неполюбила-а, Без тебе я не проживу ні дня..
Дивовижно: я насамперед тобі подякую, Та ну , без всякої іронії. Уяви, що зараз я пишу тобі листа. Ну перестань, не треба цих слів: «тіпа ти класний, але…» -кароче все зрозумів…!!! Знаєш, а я вже звик, чесно,що якщо відчуваю Значить їй не пара вже,і треба вже - і тут так сталось… Поцілувались по п"яні, легкий момент пристрасті, А з ранку – в мене нові рани. Ні, я не влюбчивий, просто хочеться поділитися своїм теплом з душі, Така вже я людина…Лінивий і все більше втрачаю інтерес до життя, Бухаю з пацанами, хоча вже 22-два,… Я знаю, що є вихід, просто я його не бачу, Бачиш, який я хєровий, ти вартуєш кращого! Шоб був на тазіку, шоб віддавав тобі він ласку, Я зафарбую свої вікна чорною краскою… ТИ ПРЕКРАСНА, чесно, і ми відкрили секрети, Було холодно, лавочка, гріли сигарети… Я дякую тобі за цей один єдиний вечір, за твою усмішку, за твої ніжні плечі…