Приспів : Не почуєш більше ці слова вже затерта ця мелодія і нехай ми вже давно не ті мене дістали з наших мрій залишу в памяті дні,моменти ті неначе заметіль,тепер твоя рука вже не в моїй руці
Біжу світ за очі,знаєш вже так набридло все від того що я зникну назавжди біль не мине але мене це не спиняє змушує себе речі зібрав,авто,120 по шосе дорога кличе,а думки ще далеко не там я міг би залишитись,брат,це самообман цього листа я надсилаю лиш тобі мій друг в кінці три крапки,вже пора-тремтіння рук останній постріл і права вже не має на промах набравши швидкість лечу назустріч новій долі переборовши страх,стер сльози на очах спогади в слайдах,перегортаю на повних парах запах прощання люблю тому не попрощався зустрічний вітер,здавалося ніби пручався мов крізь асфальт віддзеркалював світло фар а я втікав від усього,немов би щось украв не треба слів тут,давай без сліз тут я просто вирву із тексту весь цей ліричний відступ в цьому сюжеті за нас автор все вирішив сам якщо воно так значить так треба богам значить великого тиску не витримав наш храм останній раз хитнувся і розійшовся по швам на інший бік не перейти по спаленим мостам я вже в дорозі а вона залишилася там
приспів....(1)
А я був просто на просто стер всі пісні про тебе І написав був в треках що твої очі небо що можна відчувати коли вже рік страждаєш коли тебе не має,коли ти не кохаєш замріяний романтик і ти давно це знаєш ти повільно та вміло усім цим користаєш навіщо пишеш вконтактах і добавляєшся в друзі нам не минути провалу і я походу тут лузер солі на рано не сип занадто важко забути коли тобою я марив очі в тумані і муті люті морози обіцяють нам цієї зими моя маленька принцеса чому ж по дві сторони я вже пробачив тебе та чую серцем ти вжалиш знову заманиш мене а потім просто обманиш та я ще маю трішечки терпіння духу і сили я воюватиму за тебе я кохаю мила