Він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде, ось і все пора йти.
І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом біль свій відпускаєш.
Він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде, ось і все пора йти. І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим…
Шалена кількість компліментів в такі моменти, Хочеться поділити на малесенькі фрагменти Запам’ятати все, життя як казка І хто б тільки подумав що в цьому буде така розв'язка Ти не відводила погляду від дешевих обманів , Він знав ще кілька слів і ти уже награні Погляд, подих, слово все знову і знову , Ти вірила в його слова наче в молитву Богу. Тебе розводили строго,а ти велась І вже далеко не перший раз ти обпеклась за весь цей час Не відшукала підходящих фраз, гора образ, думки про нас погляди масс Ти так захоплено вірила в безтурботне життя Була готова віддати всі мегабайти свого серця Але прийшов наступний день І зрозуміла ти що компліменти всі ці були лиш пасткою, сіті
Приспів: Він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде, ось і все пора йти. І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом біль свій відпускаєш. Він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде, ось і все пора йти. І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим…
Він знає безліч варіантів на які ти поведешся Знову робить компліменти ти йому смієшся. де ж твоя амбіція , де грації твої наївно віриш у казки в історії Шекспіра Та тут все навпаки, все має свою віру Він для тебе ангел охоронець і ти в нього свято віриш Казала покохала вперше і в останнє тільки він не встані оцінити те що має. День за днем минає під дощову мелодію сидиш одна біля вікна звучать слова які тобі писав на березі Дніпра І твої почуття на грані як і мої рими рвані біль приносить осінь рання І твої лілії покрились інієм на склі виводиш лінії поєднуєш два імені В самоті ти згадуєш ось ці фрагменти, ночі, дні, яскраві компліменти…
Приспів: Він зробить масу компліментів і повіриш ти,а завтра їх забуде,ось і все пора йти. І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом біль свій відпускаєш. Він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде, ось і все пора йти І ти із зонтиком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим…